Персональний сайт вчителя географії Миронівського НВК Солотвінського Михайла Романовича

КВІТЕНЬ - МІСЯЦЬ ОЛЕНЯ

Квітень широко прочинив двері весні. Прогримів перший грім, з'явилися смарагдові паростки різнотрав'я, заквітчалась буйним цвітом абрикоса. Біло-рожеві пелюстки на голих вітах дерев мріють про стійке тепло і гостини комах-запилювачів. Природа остаточно прокинулась від зимового сну і вся в турботах про майбутній урожай.

В старовину існувало кілька назв цього місяця. Це і снігогін, бо сніги сходять, і дзюрчальник, бо струмки біжать. Та прижилася назва цвітень, бо земля рясно вкривається цвітом: бузково квітнуть проліски, блакитним кольором радує око медунка, жовтогарячим — первоцвіт або "ключики весни".

Російська назва місяця — "апрель", походить від латинського слова, яке означає "зігрітий сонцем". У стародавніх греків цей місяць був присвячений богині краси Афродіті. Стародавні римляни присвячували його богині свого Олімпу — Венері. До речі, один з стародавніх календарів — "епоха від заснування Риму", якраз бере свій початок від 21 квітня 759 року до Різдва Христового.

Мудреці давнини нарекли цей місяць іменем "ОЛЕНЯ", бо з найпрадавніших часів у мешканців Північної півкулі він був невід'ємним символом добробуту і самого укладу життя. З одного боку олень слугував основним мисливським трофеєм, а з іншого – вважався одним з міфічних предків самої людини.

Ця віра була настільки сильною, що наші предки вознесли символ "ОЛЕНЯ" на зоряне небо, й присвятили йому найбільше сузір'я. Спочатку воно називалося "Великий Небесний Олень", а потім, під впливом культур Еллади і Риму, перетворилося на знайоме нам сузір'я "Тельця". Але символіка залишилася і сьогодні. Спостерігаючи зірки, можна роздивитися "Небесного Оленя", який спирається передніми ногами на сузір'я "Стожар", а тіло його напружене для стрибка на "Чумацький Шлях". За "Оленем" женуться "Мисливці" (сучасне сузір'я "Близнюків").

Саме такими були уявлення наших пращурів про життя земне й небесне. Фрагменти їхнього прадавнього календаря з цими символами збереглися в галереях культової споруди "Кам'яна Могила", що розташована на Херсонщині біля містечка Старосілля. Її вік – вісім(!) тисяч років. Нагадаємо, що славнозвісним єгипетським пірамідам лише біля п'яти тисяч років.

Люди, що народилися у місяці ОЛЕНЯ, відзначаються наполегливістю, працьовитістю, бажанням і вмінням досягати успіху в найскладніших життєвих ситуаціях

Багатий місяць квітень на різноманітні події громадського життя:

1 квітня — "День 1 квітня" або "День сміху" відзначає вся Європа. В цей день безкарно можна дурити не лише друзів та сусідів, а й найвище керівництво. Вважається, що ця традиція була започаткована ще у 1564 році, коли король Карл ІХ своїм указом повелів перенести святкування Нового року з 1 квітня на 1 січня. Гінці з цією новиною поскакали по всій країні, та їм ніхто не вірив.

14 квітня — свято Марії Єгипетської, яка "повінь починає". Вважається, що в Україні в цей день прокидається хатній Домовик;

5 квітня — на цей день в нинішньому році припадає Вербна неділя. Вона ознаменовує пам'ять про входження Ісуса Христа в Єрусалим. Тоді люди зустрічали його, вітаючи зеленими пальмовими гілками. З того часу і народився звичай освячувати напередодні Великодня гілки пальми в південних краях або вербові гілки на північних територіях. В Україні здавна існує звичай ритуального "шмагання" вербовими гілками по ногах віруючих. При цьому бажають людині буди стійкою до випробувань, не хворіти, кріпити свій добробут і міць. Освячені вербові гілки зберігають цілий рік.

12 квітня — Великдень у православних християн. Святкується воскресіння Христа після його розп'яття. Закінчується Великий Піст і, після всенощної служби в церквах, на столах віруючих людей обов'язково мають бути освячені паски та фарбовані яйця. А в Україні вже стало доброю традицією не просто фарбувати, а робити художній розпис яєць. Тому українські "писанки" знають у всьому світі, вони постійно експонуються на великих міжнародних виставках;

29 квітня — свято Ірини "розсадниці". Цієї пори прийнято було розсаджувати дерева та кущі, що ще не “викинули” бруньок, висівати баклажани й капусту.